Керівник Рудковська Руслана Андріївна
Вересень 2020 року подарував можливість учням 7 класу гімназії познайомитися з полотнами, намальованими олією та аквареллю. Образи Кролика та Аліси із дивовижної країни мрій надихали учнів на свої історії та малюнки.
Творчість, гарний настрій та чудові роботи – це результат першого знайомства з АРТ-БЮРО.
Арт-Бюро «Предславинське» було відкрито 1 вересня 2014 року. Історія створення даного арт-простору налічує не один рік, це симбіоз думок дітей, вчителів та батьківської громади. Завдання, яке постало перед нами – це створити креативний простір, у якому хочеться творити, працювати, досягати.
Сьогодні, арт-бюро - це простір природи дитинства і шанс познайомитися з нею. Вона адресована дітям і дорослим, батькам, вчителям, митцям і вченим.
Мета арт-бюро: розвиток та збереження унікальної дитячої творчості та самого творчого процесу.
За зразок для наслідування було обрано досвід середньовічних релікваріїв, тобто скарбниць, де зберігається найкраще та найцінніше. Нас цікавили ідеї. Це був час креативного пошуку і розвитку.
Ідея тактильної галереї прийшла до нас із паризького Лувру, саме там в одному із залів є можливість доторкнутися до представлених експонатів, відчути на дотик витвір мистецтва, а це вже зовсім інше сприйняття. Сьогодні наша тактильна галерея пропонує для ознайомлення зразки із оніксу, граніту, вірменського туфу, з якого збудовані перші християнські храми; уламок мармуру «россо леванте», матеріалу, з яким так любив працювати геніальний Лоренцо Берніні.
У нашій колекції є неповторні зразки вітражного скла, привезеного з Шартрського собору у Франції та креативна розробка шведських вчених, яка стала бестселером 2015 року – кінетичний пісок. Головне, що до всього можна і потрібно доторкнутися, відчути і запам’ятати відчуття та різницю. Можливо, при такому персональному досвіді у тактильній галереї, хтось зробить крок до архітектури чи скульптури чи до свого майбутнього професійного вибору.
Нідерландський музей «Боннефаціусмузем», що розташований у місті Маастріхт, надихнув на роботу з творами Ієроніма Босха. Багато хто вважає його складним для сприйняття, філософським, містичним, час плине над розмірковуваннями над алегоричними біблійськими сюжетами, а музей пропонує…дитячу розмальовку до босхівського шедевру «Сад бажань». Виявляється, якщо в дитинстві ви не замислюючись розмальовуєте Босха, то у підлітковому та дорослому віці знайомство з творчістю митця відбувається уже через свій власний досвід сприйняття.
Символи і зображення – були, лишаються і завжди є. Музей Клюні та музей Конде подарували нам ідею створення галереї гобеленів. Сучасні цифрові технології допомогли нам відтворити шедеври світової скарбниці «Дама і єдиноріг» та ілюстрації братів Лімбургів до «Розкішного часослову герцога Беррійського».
Ретороманські витинанки чорним по білому, виставки приватних колекцій українських ляльок-мотанок вчителя, майстрині Катерини Обараз та топіаріїв із натуральних еко-матеріалів вчителя, майстрині Валентини Самчук мають статус постійнодіючих та доступні для ознайомлення та творчої роботи.
Норвезька лялька Тільда, представниця сучасного модного напряму шеббі-шик, яка вже має свою філософію, представлена роботами київської майстрині Надії Сінкевич.
Інформаційні шпалери, мистецькі каталоги, альбом «Повне зібрання скульптур Дега» на інформаційних носіях, передані у дарунок «Мистецьким Арсеналом», використовуються на уроках художньої культури, історії, зарубіжної літератури.
За роки існування арт-бюро має свою власну бібліотеку та архів. Кожна книга пройшла свій шлях до того, як потрапила до арт-простору. «Аліса у країні чудес» фламандською мовою з бельгійського міста Брюгге, «Місцеві казки та історії» ретороманською з Швейцарського Енгадіну, «Гравюри Дюрера» з німецького Ахену, розмальовки Босха з нідерландського Маастріхту, неперевершені альбоми з арт-терапії. Дуже цінними для нас є книги з психології мистецтва та альбоми мистецьких галерей.
Протягом року арт-бюро надає можливість проведення персональних виставок дітей, учителів, батьків.
Але найдорожче для нас - це очі та настрій дітей, які бажають творити свої власні світи, декламують Шекспіра, малюють лежачи, як Мікеланджело, працюють у техніці декупаж та дають нове життя середньовічним символам у сучасній техніці вишивки. Незабутнє - це настрій, і посмішка, і здивування, коли перша зроблена тобою монотипія обережно знімається з поверхні скла чи мармуру і вмонтовується в персональну картину світу. Ось така вона природа дитинства.
Ми маємо надію, що створений нами архів дитячих робіт, який ми зберігаємо, описуємо і навіть оцифровуємо, буде безцінним для майбутніх поколінь педагогів та психологів.
Ми завжди відкриті до спілкування та нових ідей.
Теплий вересень подарував можливість занурення у неймовірні форми модерну. Дві групи учнів 11 класу самостійно досліджували стиль на прикладі Будинку із химерами. Фото, відео, а головне спілкування та обмін надзвичайними емоціями. Відкрита ще одна сторінка нашого дивовижного міста…
«Подивившись фотографії будинку з химерами, ця будівля викликала в мене інтерес. На мою думку, все зроблено із певним сенсом. Кожна статуя, кожна химера, кожна дрібничка всередині і ззовні зроблена дуже витончено і жодна з них не є зайвою. Дивлячись на цю споруду або перебуваючи всередині здається ніби потрапив у всі казки разом. Фасад будівлі дає приблизне уявлення чого можно чекати всередині і ці очікування виправдовуються. Інтер'єри з художніми розписами, мармуром, ліпним декором, дерев'яним різьбленням, інкрустацією, гвинтові сходи, вітражі і багатокутні зали є повністю передбачуванним результатом задумки архітектора яку він хотів донести. Не дивлячись на те, що весь будинок зроблений із багатьма деталями, кожна з них на своєму місці і картина всього справляє двозначні враження які спонукають на роздуми».
Дарія Глузд, 11 клас
«Найбільше мене вражає в цьому витворі мистецтва саме втілення особистості митця-архітектора. Цікаво, що дім з «химерами», насправді не з «химерами», а зі звичайними образами тварин африканського сафарі, які так обожнював Городецький.
Він присвячував темі мисливства, сафарі, Африці багато своїх творів. Можна сказати, що цей будинок - справжня душа Городецького! Навіть люстри він виготовляв самотужки (на жаль, оригінальні не збереглися). Потрібно зазначити, що архітектор подбав про всі верстви населення, тому найняти квартиру в його будинку міг дозволити собі майже кожний киянин»
Катерина Слюсаренко, 11 клас
«Будинок з химерами справляє дивне враження. З першого погляду, будинок виділялися з поміж інших,які знаходяться поруч, але виглядає дуже захищено. Ніби то він має свою історію і скульптури на фасаді кажуть самі за себе».
Сафонова Марія, 11 клас
«Будинок з химерами - це спосіб поринути у незвичайність. Класичні обриси будівлі у поєднанні зі скульптурною низкою «химер» створюють відкрите поле для фантазії та мрій. Все виглядає таким неймовірно-буденним, правильним, чітким, що ненароком починаєш вірити, ніби крилаті фігури знаходяться поруч і готові спуститися, лишень поклич.
На жаль, я не пам’ятаю, чи бачила цю архітектурну споруду у житті, але попередньо розглядаючи світлини та коментарі учасників нашої команди, можу з точністю сказати, що жалію про це».
Каменська Юлія, 11 клас
Цього тижня наша команда працювала над проектом про одну з найвідоміших споруд Києва - будинок із химерами . Окрім того , що ми дізналися багато цікавих фактів про будинок , зокрема про легенди та реальну історію створення архітектурної пам‘ятки , про корівник на першому поверсі, про цікавий інтер‘єр, ми встигли ще й побувати на Банковій 10 та власними очима побачити величну споруду. Звичайно , будинок Городоцького здивував та надихнув кожного з нас. Робота була цікавою та незвичною.
5 вересня 2019 року у Великій залі гімназії було відкрито виставку плакатного мистецтва Клубу ілюстраторів Рістоrіс серія плакатів зображує українських письменників у сучасній та нешаблонній манері графіки. Леся Українка, Феофан Прокопович, Тарас Шевченко, Григорій Сковорода…
Колекція плакатів вже має свою історію та географію поширення: Львів, Київ, Вашингтон. Авторський варіант колекції зберігається у Бібліотеці Конгресу Сполучених Штатів Америки
Змінна експозиція буде надихати учнівську та вчительську громаду протягом вересня 2019 року…
Версавія, 9 років
«Дуже сподобалося, особливо плакат із зображенням Лесі Українки. Підібрані кольори, оформлення. Дуже красиво, обов'язково розповім мамі, татові та сестричці...»
Олексій, 9 років
«Мені сподобався плакат де намальований Феофан Прокопович. Сподобалися кольори, сподобалося, що не все замальовано. Стильно. Я б додав зеленого та жовтого кольорів...»
Віола, 17 років
«Вдале поєднання наївного мистецтва та стильного модерну...»
Новікова Стефанія, 13 років
«Відбитки символізують шляхетні вчинки відомих постатей, які зробили добро для народу, а сумні обличчя - це війна, біль…»
Самченко Анастасія, 13 років
Місце бажань.
Петровська Аліна, 13 років
«Кожен із нас - індивідуальність. Знайти когось схожого цілковито нереально, бо кожен із нас бачить світ по-своєму. Те, що всередині кожного, то єдине і неповторне.»
Гладченко Валерія, 13 років
«Я хочу, щоб від моєї картини йшло тепло, радість, і всі люди, які побачать цю картину, полюбили цей світ і ставилися до нього краще.»
Романов Михайло, 13 років
«Цією картиною я хотів сказати, що треба бути більш креативним і міняти погляд на звичайні речі.»
Вересневими днями поповнилась власна колекція арт літератури Предславинської гімназії. Піклувальна рада гімназії передала у дарунок до існуючої колекції збірник статей за редакцією Тетяни Філевської «Казимир Малевич. Київський аспект» та книгу Поліни Ліміної «Божена Чагарова. Діалектична матриця».
Об’єкт дослідження: скульптури малої форми виконані із різних матеріалів, але із єдиним сенсом. Всі вони про дитинство. Скульптури, які зображують дітей різного віку, із різними емоціями та різними жестами. Що розкажуть про них наші учні, який світ вражень та уявлень відкриють…. Деталь, яка дуже важлива, скульптури для мистецького дослідження представлені із приватних учительських колекцій. Пропонуємо уривки із дитячих казок.
Катя Самченко, 11 клас
Новела про нескінченість.
«Такі ще юні, але вже дорослі, вони насолоджуються безкінечним морем, захмареним небом та ясним сонцем. Вони – вдвох і здається, що Земля зупинилась. Вони – вдвох, а навколо лише нескінченність.»
Юліан Толкачев, 9 клас
«Уявіть собі світанок у найспокійніший штиль. Спокійне море посеред океану, навіть без найменшого клаптику землі на горизонті, через який встає яскраве світанкове сонце. Саме у такій ситуації і опинилися наші герої - колишні піддані морської флотилії, а зараз втікачі…»
Варвара Літвінова, 10 клас
Грета і Хенкс на човні у Великобританії
«На світанку білий човен із Франції відплив до берегів Великобританії. Це був прохолодний день. На чолі цього човна стояли брат із сестрою, котрі вже давно планували подорож у нове життя…»
Маргарита Хініч, 10 клас
«У неозначений період часу у портовому голландському містечку жила родина рибалки. Не сказати, що жила занадто бідно, грошей на життя вистачало, та любові до своїх донечок у батьків було значно більше ніж золота на подарунки. Не дивлячись на це дівчата росли веселими та життєрадісними, працьовитими, але й пустотливими…»
Поліна Мусатенко, 10 клас
Білий корабель
«Йшов 1873 рік…Над морем все сильніше згущувався туман, час плив все швидше і швидше…Маленька Ліза стояла там і дивилася, наче чогось чекала.
Раптом із сірої мли виплив величезний білий корабель, на ньому знаходилось дуже багато людей…Потім корабель зник. Лише біла пара здіймалася вгору та розчинялася у повітрі.»
Діана Самойленко, 8 клас
Дві морячки
«Колись на далекому континенті, який досі не знайдений жили люди, які вірили в Бога моря. Тільки найсильніші з усіх людей могли відправитися у плавання до священних морів та океанів. В цих морях та океанах жили магічні істоти.»
Кирило Розумовський, 4 клас
Мандри моряків
«Одного разу двоє моряків поплили навколо світу. Пливли вони довго –довго.
Раптом напав на них восьменіг. Вони билися з ним до останнього. Восьменіг мало не зламав їхній корабель. Але неподалік пливли пірати. Вони побачили що двоє моряків в небезпеці Пірати їх забрали у човен.
І вони разом поплили далі! І стали найкращими друзями!»
Марія Петриковець, 9 клас
М’ятна повість про кохання
«За вікном минав крижаний січень. В житті багатьох людей за відсутністю фізичного та внутрішнього тепла з’являється подруга апатія. Їй, як і людям навколо мене краще не довіряти своїх почуттів, переживань.
Найгарячіші серця у людей з холодними руками.»
Анна Лагута, 10 клас
Казка для малюків які вміють мріяти.
«…повертаючись додому діти вирішили зліпити снігову бабу, це була їхня сімейна традиція і з кожною зліпленою сніговою кулею у них з’являлося вміння грати на музичних інструментах.
І зараз, коли вони відомі музиканти, вони згадують це ніби як дар або якесь чудо, до якого вони прагнули все життя. Диво може статися з кожним.»
Маргарита Жулінська
Пісня зими
«Гноми подарують вам незабутню пісню, яка буде лунати на весь ліс. Усі звірі прокидаються під неї. Гноми вдягнуті у білі костюми немов зроблені з снігу й прикрашені срібними прикрасами. Але грають вони не для всіх, а тільки для людей які зробили багато добрих справ.»
Лада Козловська, 4 клас
Музиканти
«Колись давно жили собі два брати і одна сестра.
Вони дуже любили грати музику. В один прекрасний день їм надійшов лист. Де їх запрошували на виступ. Їхня сестра грала на флейті, а брати на дудці і банджо.
Після виступу вони прийшло додому втомлені, одразу лягли у свої крихітні ліжка і заснули.»
Саша Заярна, 11 клас
Єдність після тьми
«Ми так звикли до нашої щоденної рутини, що перестали помічати дивовижні речі навколо нас. Тому ця казка присвячується всім, хто вірить в чудеса, адже тільки ті, хто вірить, можуть побачити неймовірне.
Історія починається з народження дітей, які у майбутньому повинні стати відповідальними за наш світ. Найстаршому з них була підвладна зима, іншим двом – весна і літо, а наймолодшій – осінь.»
Юлія Каменська, 11 клас
«Жили собі чотири пори року:доброзичливі, люб»язні та наївні. Вони співпрацювали і завжди знаходили вихід із усіх виникаючих проблем. Зима – малий та щасливий хлопчик, майже усі дні проводив у лісах, пильнуючи, аби ніхто там не загубився. Його прогулянки тривали три місяці, після чого наступала пора старшої сестри – Весни…»
Лев Левченко, 8 клас
Юні фермери- Фліндстоуни
«Ось нарешті і настала осіння пора. Дерева одягають свої жовті сукні, а діти одягають теплий одяг.
Це час, коли фермери збирають врожай. Саме про юних фермерів буде ця розповідь.
Колись, Віллі запропонував влаштувати у невеличкому дворику міні ферму. Решта дітей погодилась, бо це дуже весело.»
